Маргарет Ферчайлд — метеорологиня на телевізійній станції в Канзас-Сіті, яка прагне реалізувати себе в журналістиці та сфері масових комунікацій. Свій шанс вона отримує у доволі іронічний спосіб, коли дізнається, що має глибокий зв’язок із таємницями, здатними змінити світ. І саме вона може розповісти правду, якщо зуміє втекти від тих, хто намагається змусити її мовчати.
На роль Маргарет Стівен Спілберг запросив Емілі Блант — зірку хітової франшизи «Тихе місце» та номінантку на «Оскар» за фільм Крістофера Нолана «Оппенгеймер». Нещодавно вона також з’явилася у фільмі «Диявол носить Prada 2», продовженні стрічки, що принесла їй прорив у 2006 році.
«Коли тобі телефонують і кажуть, що Стівен Спілберг хоче зустрітися — це той випадок, коли, якби в тебе був реактивний ранець, ти б одразу його одягла і полетіла на зустріч, — каже Блант. — Ми годину просто говорили про все підряд, і я дуже намагалася не присвятити всю розмову лише “Щелепам”, моєму улюбленому фільму. Але потім ми перейшли до “Близьких контактів третього ступеня”, і він описав “День істини” як своєрідне завершення цієї історії. Потім він дав мені паперову версію сценарію, і я “полетіла” додому й прочитала його за дві години. Це була неймовірна концепція, дуже масштабна, але водночас надзвичайно людяна, з яскравими й унікальними персонажами. Я була просто вражена».
Блант одразу відчула притягальність характеру Маргарет і її «приземленого героїзму».
«Маргарет — це персонаж, який буквально сходить зі сторінки, — говорить акторка. — Вона, якщо можна так сказати, — справжня погодна система в людській подобі, яка переживає повний спектр “погодних” станів у житті. Вона непередбачувана, і опиняється в ситуації, яка значно перевищує її можливості. Мені подобаються такі герої: звичайні, але цікаві люди, яких кидають у надзвичайні обставини, і вони намагаються втриматися на плаву, шукаючи відповіді. Вона дуже людяна, близька й водночас несподівана. Це не той персонаж, від якого ти очікуєш таких вчинків, але водночас ти віриш, що вона здатна на це».
Одним із найскладніших викликів для акторки стало опанування двох реальних мов і створення нової — інопланетної. Перед початком зйомок Блант кілька місяців працювала з діалект-коучем Елізабет Гімелстайн, щоб вільно говорити корейською, яку її героїня використовує у фільмі.
Нелюдську мову, що раптово проявляється у Маргарет, акторка розробляла разом зі Спілбергом, а в постпродакшені її доповнив семиразовий лауреат «Оскара» Гері Райстром («Титанік», «Врятувати рядового Раяна»).
«Спочатку ми не знали, як це має звучати, — каже Блант. — Згодом Стівен захотів, щоб це нагадувало щось математичне, схоже на азбуку Морзе. Виявилося, що я непогано вмію клацати, навіть не підозрювала про це. Ми експериментували в студії: гудіння, клацання, гортанні звуки. Це була одна з найдивніших і найцікавіших речей, які я коли-небудь робила. А Гері потім додав шари й обробив звук, і вийшло дуже круто».
Не менш захопливим для Блант став досвід участі у фірмовій спілбергівській екшн-сцені.
«Коли ти знімаєшся у фільмі Спілберга, то сподіваєшся потрапити в якусь неймовірну екшн-сцену, і я не розчарувалася, — каже вона. — Є велика сцена з потягом, де наш автомобіль чіпляється до нього і його тягне з шаленою швидкістю. І це чудовий приклад того, що мені подобається у фільмі: наші герої з Джошем О'Коннором не є ідеалізованими персонажами, вони щиро налякані. Вони недосконалі, живі, і весь екшн тримається на справжніх людських емоціях».
Окремо акторка відзначає роботу з О'Коннором:
«Я давно хотіла попрацювати з Джошем. Він один із найцікавіших акторів сьогодні. У ньому є вразливість, яка буквально випромінюється. У нас виникла природна хімія, ніби ми брат і сестра. І це відчувається на екрані: є справжня підтримка, тепло й гумор».
Найбільше Блант вразила можливість працювати зі Спілбергом над історією, наповненою його світоглядом:
«Мені здається, Стівен щодня приходить на майданчик із великою надією. Він вірить у людство і в наше спільне майбутнє, і це відчувається в кожному його фільмі. Його заклик “дивитися вгору” — у всіх сенсах — дуже сильний. Якби ми всі мали таку відкритість і віру, світ був би кращим».
Доктор Деніел Келлнер — талановитий технічний геній, який колись відбував тюремний термін за хакерство. Тепер він працює експертом із кібербезпеки в WARDEX — таємній організації, що зберігає архіви доказів контактів із позаземними формами життя. Він повстає проти керівництва і змушений тікати, щоб розкрити правду світові — і водночас розгадати таємниці власного минулого. На цю роль Спілберг обрав О'Коннора — лауреата премії «Еммі» за роль принца Чарльза в серіалі «Корона», а також зірку фільму «Суперники» та інших проєктів.
«Я завершував престур “Суперників”, коли агент запитав, чи я вільний завтра. Я сказав: “Ні, мені потрібен відпочинок”. А потім почув: “Це Стівен Спілберг”. І одразу відповів: “Так, я вільний”», — жартує актор.
«Він і Девід Кепп ще працювали над сценарієм, але те, що він розповів, було захопливим. Мене дуже зацікавили стосунки Маргарет і Деніела — двох абсолютно різних людей, яких щось незрозуміле зводить разом».
Коли актор прочитав сценарій, він перевершив усі очікування:
«Я прочитав його за годину — для мене це рідкість, бо через дислексію зазвичай потрібно кілька днів. Але тут я не міг відірватися. Звісно, я погодився б у будь-якому випадку, це ж Спілберг. Але приємно, що сценарій виявився блискучим. Це історія, яка через формат напруженого трилера порушує фундаментальні питання людського існування».
О'Коннору було цікаво грати героя, який не відповідає класичному образу екшн-протагоніста:
«Деніел зовсім не герой бойовика. Він математик, програміст — не той, хто стрибає на поїзди. Але обставини змушують його таким стати. І ця боротьба — дуже захоплива».
Підготовка до ролі стала нетиповою:
«Я зазвичай створюю “скрапбуки” для персонажів — з дослідженнями, малюнками, історіями. Але тут це було складно, бо минуле Деніела — загадка навіть для нього самого. І це зробило його ще цікавішим».
Актор також працював над американським акцентом разом із Елізабет Гімелстайн:
«У британців інше звучання “r”, тому доводиться тренуватися. Особливо складно було швидко вимовляти технічні терміни, але це був цікавий виклик».
Про роботу з Блант він говорить із захопленням:
«Емілі неймовірно творча й водночас дуже зібрана. Вона миттєво входить у стан персонажа, у мене це відбувається зовсім інакше. Я багато чому в неї навчився».
А співпраця зі Спілбергом перевершила всі очікування:
«Найбільше мене здивувало, наскільки він грайливий. Він технічний геній, але водночас дуже відкритий до імпровізації. Він працює з акторами, слухає їх і дозволяє сцені народжуватися прямо на майданчику. Для нього головне — оживити історію через людей».
Маргарет і Деніел мають особистий зв’язок із секретною історією, яку приховує WARDEX, але їхні спогади уривчасті й незрозумілі. Щоб розшифрувати власне минуле та зрозуміти, як діяти далі, їм доведеться довіритися дивним союзникам із власними мотивами і водночас уникати могутніх сил, які готові зупинити їх будь-якою ціною.
«Стівен наполягав, щоб наші герої та всі персонажі були максимально глибокими й багатовимірними, — пояснює Кепп. — Він постійно питав: “Хто ці люди? Які деталі їхньої поведінки можуть зробити їх унікальними, а не просто функціональними архетипами?” Маргарет і Деніел частково є “обраними”, але Стівену було важливо, щоб вони залишалися впізнаваними і живими. Персонажі з таємницями — це завжди цікаво. Але ще цікавіше — герой, який сам є загадкою для себе. Є люди, які мають відповіді, яких шукають Маргарет і Деніел. Але спершу вони мають вирішити, чи готові їх почути, адже правда завжди несе ризик. І саме ці шари таємниці та особистої драми мені дуже подобаються і як сценаристу, і як глядачу».
Кепп також приділив значну увагу другорядним персонажам: Ноа Скенлону (Колін Ферт) — авторитарному керівнику WARDEX, який переконаний, що правда зруйнує цивілізацію; Г’юго Вейкфілду (Колман Домінго) — колишньому прихильнику системи, а нині загадковому союзнику; та Джейн Бланкеншип (Ів Г’юсон) — колишній монахині та партнерці Деніела, чий релігійний світогляд визначає масштаб того, що означатиме «день розкриття» для людства.
«Ми пройшли цікавий процес написання й переписування, — каже Кепп. — Ми розглядали історію з погляду кожного героя: Деніела, Маргарет, Джейн, Г’юго та Скенлона. Кожен персонаж отримував власний погляд на події. Саме тоді герої по-справжньому ожили».
Науково-фантастичні елементи фільму натхненні реальними теоріями та легендами довкола UAP: інцидентом у Розвеллі, колами на полях, відновленими спогадами про контакти з інопланетянами, дослідженнями ЦРУ з дистанційного спостереження, експериментами з позаземними технологіями та іншими відомими феноменами.
«Фільм працює з тим, що вже відомо людям, — пояснює Кепп. — Адже вся ідея полягає в тому, що потужні сили приховують правду і переконують нас, що цього не існує. Тому для Стівена було важливо не відходити далеко від знайомих історій. Водночас ми додали власні ідеї, розвиваючи знайомі мотиви».
Однією з найважливіших таких ідей став загадковий артефакт — «пристрій», технологія, яку ніхто до кінця не розуміє і яка проявляє різні властивості залежно від того, хто її використовує.
У руках Скенлона це зброя контролю свідомості — джерело сюрреалістичних і моторошних психічних атак. У руках Маргарет — інструмент самозахисту та спосіб дослідити власне минуле.
«Якщо зануритися в тему НЛО, можна знайти безліч теорій про те, що деякі наші технології виникли завдяки вивченню уламків позаземних апаратів, — каже Спілберг. — Це лише припущення, але сама ідея завжди мене захоплювала. Я придумав концепцію пристрою, який WARDEX так і не зміг пояснити. Це не чарівна паличка і не зброя, але Скенлон використовує його саме так. Насправді він створений для значно складніших і кращих речей», — додає режисер.
Схоже, Стівен Спілберг знову звертається до тем, які хвилюють людство вже не одне десятиліття: пошуку правди, природи пам’яті та можливості контакту з невідомим. Дізнатися, які таємниці приховує «День істини», глядачі зможуть уже з 10 червня на великих екранах.
Фото надані пресслужбою
